Світлана Кузьменко – Берегиня: Вірш

Стоїть на межі 21-го віку
І знає — життя все: із світла і тьми,
Як знають всі мудрі, іще споконвіку,
Що добрим дано — люд робити людьми.

Вона не творила — ні жасної зброї,
Ні “світ весь зробити щасливим” ідей…
Та світла любов до родини своєї —
Частина любови її до людей.

Як хоче родині своїй благодаті,
І чує спромоги своєї межу,
Говорить: вогонь стережу в своїй хаті —
Для цілого світу його бережу.

* * *

Як вийдуть із хат діти мудрі і добрі —
Добром і любов’ю життя проросте
І кожний побачить майбутнього обрій:
Де світле і добре — навіки святе.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Берегиня":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Берегиня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.