Аа [а]
АКУЛА
Акула – це велика риба,
Живе в морськім і океанськім глибі.
У неї зуби й дужий хвіст.
Акули треба людям берегтись.
Бб [бе]
БДЖОЛА
Літає бджілка з квітки на квітку.
Тяжко працює бджілка улітку.
Літає бджілка в садку і в полі –
Буде на зиму меду доволі.
Вв [ве]
ВИВІРКА
З гілки на гілку вивірка скаче.
Скочить на землю неначе м’ячик:
Хвостик пухнастий та бистрі ніжки.
Вивірка дуже любить горішки.
Гг [ге]
ГОРОБЕЦЬ
Горобчик сів на стовпчик.
Із хати вийшов хлопчик.
Цвірінькає горобчик:
“Це вийшов гарний хлопчик!”
Ґґ [ґе]
ҐАВА
На дереві крякає ґава.
– Кра-кра! – каже ґава-роззява,-
Роззявою кожний мене називає
Тому, що я рота до вух роззявляю.
Дд [де]
ДЯТЕЛ
Дятел в кору стук та стук.
Може, там сховались жук
Чи комаха, чи черв’як –
Дятел їсти їх мастак!
Ее [е]
ЕМУ
На довжелезних двох ногах
По зоопарку ходить птах.
Це – ему, австралійський струсь –
Читає з напису Петрусь.
Єє [є]
Єнот
Кожну нічку, коли люди всі поснуть
Два єноти на прогулянку ідуть.
Аж до ранку будуть швендяти вони
В теплих хутрах два єноти-пустуни.
Жж [же]
ЖУК
Жук, жук, чорний жук
Чує дятлів стук та стук.
Краще, жуче, утікай,
Бо настане тобі край.
Зз [зе]
ЗАЄЦЬ
Зайчик-стрибайчик капусту гризе.
Пишеться зайчик із літери “Зе”.
В слові її треба “З” вимовляти –
Знає це зайчик від мами і тата.
Ии [и]
Ніякі риби ні тварини ні птахи
Не починаються у нашій мові з “И”.
Але в кінці та в середині слова
Потрібне дуже “И” у нашій мові.
Іі [і]
IНДИК
На подвір’ї індичатко
Говорило каченяткам:
“Коли виросту великим –
Буду я тоді індиком!”
Її [ї]
ЇЖАК
Їжак починається з літери “Ї”.
У нього порядки і звички свої.
Їжак, їжачиха й малий їжачок
Вдягнулися в одяг із гострих голок.
Йй [й]
ЙОРЖ
Узяв Андрій свої вудки,
Пішов із татом до ріки.
– Тут лиш йоржі та окуні,-
Він каже,- ловляться мені.
Кк [ка]
КІТ
Котик-муркотик на сонечку спить.
Мишка-шкрябушка в кутку шкряботить.
Котику-муркотику, сором тобі спати –
Треба мишку-шкряботушку з хати виганяти.
Лл [ел]
ЛИС
Лисичка-сестричка по лісі ходила.
Лисичка курятини з’їсти хотіла.
Та тільки лисичка до ферми добралась
Всі кури й курчата в курник поховались.
Мм [ем]
МИША
Миша-мама доню-мишку
Вчить читати рідну книжку.
Щоб у книжці зрозуміти кожне слово,
Мишка-доня добре вивчить рідну мову.
Нн [ен]
НОСОРІГ
Тому, що у мене є ріг,
Називаюся я носоріг.
На лобах по два роги буває у інших тварин,
А у нас, носорогів, на кожному носі – один.
Оо [о]
ОРЕЛ
Орел живе лише на волі.
Орли на скелях гнізда в’ють.
Людей, що борються за волю,
Орлами у народі звуть.
Пп [пе]
ПАПУГА
Папуга від орла інакший птах.
Папуги можуть жити у клітках,
Людей, що думки власної не мають,
Папугами в народі називають.
Рр [ер]
РАК
Рак – ніякий забіяка.
Та є пісенька про рака:
“Рак-рак, неборак,
Як ущипне – буде знак!”
Сс [ес]
СОЛОВЕЙКО
Соловейко – пташка невеличка,
Як горобчик, щиглик чи синичка.
Та один він тьохкає-співає.
В Україні кожний його знає.
Тт [те]
ТХІР
Опустів раптово двір –
Це гуляти вийшов тхір.
Запишавсь маленький тхір:
Ось який страшний я звір!
Уу [у]
УДАВ
До зміїного роду належить удав.
Він маленьких звірят на сніданок шукав.
Не знайшов ані жаб, ні пташат, ні зайчат,
Бо вони у цей день всі трималися хат.
Фф [еф]
ФАЗАН
В кольорове пір’ячко вбрались фазани,
А хвости розправили віялом вони.
У траві над річкою йде родина в ряд
Фазан з фазанихою й троє фазанят.
Хх [ха]
ХОВРАХ
Риє, риє ховрашок під землею хату.
Нанесе туди зерна ховрашок багато.
Добре буде ховрашкові зиму зимувати.
Риє риє ховрашок під землею хату.
Цц [це]
ЦАП
По місточку йшли назустріч два цапки.
Під місточком дно глибокої ріки.
Не хотів дороги дати цап цапку –
І попадали обидва у ріку.
Чч [че]
ЧАПЛЯ
Ходить чапля чап-чалап
На обід шукає жаб.
Може, й рибку десь знайде.
Чап-чалап – це чапля йде!
Шш [ша]
ШПАК
Шпак несе до нас весну із країв далеких.
Прилітають із шпаком ластівки й лелеки.
Вже шпаківню у садку змайстрували діти.
Прилетять до них шпаки у шпаківні жити.
Щщ [ща]
ЩУКА
Щука живе у озерах ставках і річках.
Щука на меншеньких рибок наводить страх –
Дуже вони їй під смак.
Щука – це риба-хижак.
Юю [ю]
ЮРОК
Юрок – з родини горобця.
Маленька пташечка оця
Живе в родині горобиній
Як і горобчик – в Україні.
Яя [я]
ЯЩІРКА
Ми – ящірки. В нас дуже бистрі ніжки.
На жаб та на вужів ми схожі трішки
І нас багато видів на землі:
Є ящірки великі і малі.
Ьь [м’який знак]
Як не крутись – чи так, чи сяк, –
Потрібний в мові м’який знак.
Як пишем “ґедзь” чи “горобець”
Стає він в слові на кінець.
