Світлана Кузьменко – Маринчина писанка: Вірш

Як весні раділа
Кожна людська хата, –
До людей зближались
Великодні свята.

Готувались люди –
І дорослі, й діти:
Як же то найкраще
Їх собі зустріти.

У Маринки мама –
Як усе до свята –
Вміє дуже гарно
Писанки писати.

І Маринка маму
Дуже попросила,
Щоб її писати
Писанку навчила.

Сіли мама й доня
Писанку писати.
І матуся доні
Стала повідати,

Що іде Великдень,
Зовсім недалечко.
І чому виходить
Писанка з яєчка.

А на ній всі знаки
Дихають віками,
Їх передавали
Дітям їхні мами.

Ось уже й Великдень
Зовсім недалечко.
У Маринки писанка
Вийшла із яєчка.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Світлана Кузьменко – Маринчина писанка":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Світлана Кузьменко – Маринчина писанка: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.