Я до школи ще ходжу –
Гріш не заробляю.
Про життя і взагалі
Небагато знаю.
Та коли іде до нас
Яке-небудь свято, –
Хочу я своїм батькам
Щось подарувати.
І придумав я таке
(Так собі міркую):
Картку для своїх батьків
Сам я намалюю.
Під малюнком підпишусь.
Далі так гадаю:
Може, я принаймні щось
Їм пообіцяю.
А навколо – нітелень:
Тиша, тиша, тиша.
Коли – зирк! – в моїй руці
Олівець щось пише.
Я дививсь, а він писав:
“Буду пильно вчитись.
Від усіх пустих забав –
Буду сторонитись.
І за добрий приклад буду
Нашим і чужинцям.
Добру славу принесу
Я для українців!”
Оце так мій олівець
Підписав малюнок.
Мамі й татові найкращий
Був мій подарунок!
