Глянь: золоть, ледве вичутна,
Лягає на ліси.
Ах, серце, чуєш: кличуть нас
Далекі голоси.
Ховаючись за обрії,
Там жде крило пожеж,
В барв полум’яних оргії
Ти знову спалахнеш!
- Наступний вірш → Юрій Дараган – Але дарма, царям не треба
- Попередній вірш → Кость Герасименко – Шлях донецький весь поріс димами
(Оцінок ще немає)