Вже обрії посивіли
В передосінній млі,
Глянь, відлітають вивільги
До теплої землі.
Бліді проса покошено,
Блукаю по стерні,
Десь між весною й осеню
Мої згубились дні.
- Наступний вірш → Святослав Гординський – Апокаліптичне
- Попередній вірш → Святослав Гординський – Дні і роки ринуть невгомонно
(Оцінок ще немає)