На білому тілі берези
Хрест витяла людська рука,
Вниз кануть зі знамені слези,
На стежечку ллється ріка.
На стежці мотиль умирає,
Зранив йому вбійця крило —
І плаче береза, й зітхає,
Що всюди на світі є зло.
- Наступний вірш → Сидір Твердохліб – Жовнярські похорони
- Попередній вірш → Сидір Твердохліб – Гомін гір
(Оцінок ще немає)