Сидір Воробкевич – Дівчино чорноброва: Вірш

Дівчино чорноброва,
Коби я крила мав,
До тебе рано, ввечір,
Мов голуб, я б літав.

Та, бідний, крил не маю,
Висока та гора
Нас ділить, дівча любе, –
Сам я, і ти сама.

Дівчино ясноока,
Коли я човен мав,
Щоднини до схід сонця
До тебе я б помчав.

Човна не роздобути,
Глибокая вода
Нас ділить, крале люба, –
Сам я, і ти сама.

Дівчино, раю милий,
Один вітрець мені
Остався, як бувало,
Вірненький в чужині.

До мене рано, ввечір
Летить весело він,
Ним шлю до тебе, мила,
Сердечний мій поклін.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Дівчино чорноброва":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Дівчино чорноброва: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.