Дурень той, що проживає
В горю-смутку вік цілий!
Гей, до зброї, милі брати,
І великий і малий!
Наша зброя – не спис гострий
І не пушка, всім страшна,
Наша зброя – фляшка повна
Пива, меду і вина.
Гей-же, брати, поставаймо
Всі в кружок і заспіваймо:
Де вино і красний спів,
Там і дух є прадідів:
Многая літа!
А як хмелю підберемо,
То світ кращий стане нам.
Мем гадати, що вже сонце
Сходить ясно русинам;
Все забудем, що минуло,
Як загрієм нашу кров,
Де співають і зволяють,
Там с згода і любов.
Гей-же, брати, поставаймо…
А ти, пане-господарю,
Не смутися, доливай!
І візьми пугар у руки,
З нами разом заспівай!
Разом, разом веселімся,
На то втіху Бог нам дав!
На то виноград садити
Ноя гостий научав.
Гей-же, брати, поставаймо…
Веселімся і любімся,
Бо то руський є звичай;
При охоті смуток гине
І світ красний, мов той рай!
Згадуються красні літа,
Забуваєм дні біди!
Тому пиймо вино, пиво,
Стережімся всі води!
Гей-же, брати, поставаймо…
