Сидір Воробкевич – Дочка мельника: Вірш

У млині, у млиночку
Любив хлопець дівчиночку
З ясними оченьками,
З чорними бровоньками.

Й дівчина його любила,
Не раз к серцю притулила,
Але матір лиху мала –
Чароньками чарувала.

Дала хлопцю зілля пити,
Вже не може він любити,
Пішов світом та біленьким
І лісочком та темненьким,

Блукаючи, гукаючи,
Дівчиноньки шукаючи.
Дівчинонька омліває,
Гіркі сльози проливає.

Ой рано та раненько
В млині плачуть жалібненько:
Дівчина, щоб спокій мати,
Скокла в воду, лягла спати.

Скокла в воду, лягла спати,
Там на віки спочивати,
Бо хлопчину, що кохала,
Стара мати вчарувала.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Дочка мельника":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Дочка мельника: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.