Сидір Воробкевич – Іван з Путилова: Вірш

Якби-м була я зозуля,
Я би полетіла
Ген в діброву та на любу
Калиноньку сіла.
Полетіли б я в Путилів,
Де гори Карпати,
Де мій милий пробував,
І стала б кувати:
Куку, мій Іване!

Якби-м була я рікою.
Як той Прут великий,
Не втікала б я до моря
В чужий край далекий.
Плила би я шепочучи
У гори Карпати
І співала б, шепотала б
Коло його хати:
Добрий день, Іване!

Якби-м була соловейком,
Що вночі співає
Та в серденько чародійно
Мир, любов вливає, –
Попри хату, де жиє він,
В зеленому гаю
На ввесь голос щебетала б:
Тебе лиш кохаю,
Люблю тебе, Йване!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Іван з Путилова":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Іван з Путилова: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.