Каплицю знаю я малу,
Там відпуст є що днини,
Там серця твого жаль тяжкий
Як вранці мряка гине.
Там близ каплиці є нора,
Хто там води нап’ється,
Чи був недужий, чи сумний,
Під боки аж береться.
Черниця ходить з збаном там.
Де треба, доливає,
Де гляне оком, там душа
І серце умліває.
Не раз на відпуст я ходив
І пішки до каплиці,
Не раз цілющої води
Дістав я від черниці.
Вода – молдавське, знай, вино,
Що серце розгріває
І світ печальний і гіркий
В рожевий цвіт вбирає.
Черниця, бач, шинкарочка,
З очима, як зірниці:
Як нектар, там вино смачне
У красної черниці.
Як смуток, жаль обляже вас,
На відпуст поспішайте,
Дивіться в очі, як зірки,
І нектар попивайте!
Веселі вернетесь домів,
І світ здаватись буде
Вам красним раєм, де живуть
Лише щасливі люде.
