Кождий хвалить край свій рідний,
Свої сині гори,
Свої луги, дібровоньки,
Зелененькі бори.
Лиш тебе щось, Буковино,
Діточки забули, –
Всі серденька здеревіли.
Тяжким сном заснули.
Тому, діти одной неньки,
Руки си подаймо,
Буковині-родиноньці
Пісню заспіваймо!
Заспіваймо за Карпати.
За квітки прекрасні
І за очі дівочії,
Як зіронька ясні.
За личенько малинове,
Губки рум’яненькі
І за співи соловія,
Серденьку миленькі.
За бандуру злотострунну,
За Боянів давніх,
За козаків-отаманів,
Осавулів славних.
За могилу, де ворона
Жалібненько кряче,
І за того сивоуса,
Що степами плаче…
Бо в чужину райські птахи
Давно полетіли,
Райські квіти руським полем
Давно помарніли.
Так співаймо, милі братя,
Щоб руське серденько
Здіймилося з гордим орлом
В хмари височенько!…
