Сидір Воробкевич – Літо було, пташки лугом: Вірш

Літо було, пташки лугом
Мило щебетали;
Огородом, зільниками
Квіти процвітали.

І відрадно, і весняно
Було в серці моїм,
Щебетали і літали
Пташенятка роєм.

Весняночки і гвоздики
Цвіли, процвітали,
Пахощі і аромати
Слали й розливали.

Світом нині буря свище,
Сум аж побирає,
А у груді вбоге серце
Мліє, замирає.

В серці й в світі пишноцвіти
Зісхли, помарніли,
Щебетливі соловії
В вирій полетіли.

Лиш нудьга лишилась, туга,
Сльози й довгі ночі…
Відай, зціпнуть через зиму
Серце й чорні очі!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Літо було, пташки лугом":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Літо було, пташки лугом: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.