Рушаєм. В безвість. В бездоріжжя.
Десь там — дорога і мета.
І висипається, мов збіжжя,
У ніч тривога золота.
Ми довго йтимем. Зіб’єм ноги.
І там, де ворог нас не жде,
Над пругом битої дороги
Хтось тихо зіркою зійде.
Чужинські ватрища не зваблять,
Дасть Бог, приб’ємось до коша.
І щоб при нас — щербата шабля
І непощерблена душа.
