Молодосте, відрадосте,
Де ж ти ся поділа?
Чи ти з тими журавлями
В вирій полетіла
Десь за гори, за чужії,
За моря глибокі,
За Дунай той синьоводий
Чи в степи широкі?
Чарівнице благодатна,
Красна молодосте,
Хоть на хвилю, на годину
Повернися в гості!..
Молодосте, чарівнице!
Де ж єси пропала?..
Чи ти, може, із осіннім
Листячком зів’яла
І вітри тебе буйненькі
Рознесли світами,
Чи зима тебе покрила
Білими снігами?
Чарівнице благодатна,
Люба молодосте,
Хоть на хвилю, на годину
Повернися в гості.
Як ті літа молодії
Серденьком згадаю,
То сльозами кровавими
День і ніч вмиваю…
Проминули, мов не були,
Як сон літній ночі,
За літами молодими
Серце тріснуть хоче!..
Повернися хоть як мрія,
Люба молодосте,
Хоть на днинку, на годинку
Та до мене в гості!..
Ах, вернися, молодосте,
Раз до мене в гості!
Визирати тебе буду
На кедровім мості.
З срібних мисок будеш їсти,
З золотих чаш пити…
Ах, без тебе тяжко, важко
На сім світі жити!..
Темна осінь, смутку повна…
Жизнь гірка, немила,
Ні краси, ні цвіту, співу,
Світ цілий – могила!..
Світ мені без тебе тьмою,
Долі я не знаю:
Хоть красуєсь все весною,
Того не видаю:
Хоть співають соловії
Того я не чую,
За тобою, молодосте,
Плачу та горюю!
Хоть у сні мені вернися,
Люба молодосте,
Хоть на хвилю, на годинку,
Як наймильші гості!
