Сидір Воробкевич – Молодої Січі горді соколята: Вірш

Молодої Січі
Горді соколята,
Обійміться, пригорніться,
Як рідний брат брата.
Буде молодіти,
Зорев рум’яніти
Наша рідна ненька
Сива і сумненька.

Молодої Січі
Надіє прекрасна,
Пробудися, меш сіяти,
Мов зіронька ясна!
Ненька наша рідна,
Засмучена, бідна,
З вами ся пробудить,
Пригорне до груди.

Гей до діла, брати!
Летім і шукаймо
Рідну ниву занедбану,
Зерном засіваймо!
З неба роса спаде,
Весь бур’ян пропаде,
Колосистим житом
Буде нива вкрита.

Сизії орлята
Січі молодої,
Заспіваймо пісню правди
І волі святої!
Заспіває з вами
Горами, степами
Русь, і відмолодне
Серце вже холодне.

Райські соловії
Знову повертають,
Вірлам Січі молодої
Пісню заспівають:
Жийте, славні діти,
Русі горді квіти,
Надіє прекрасна,
Русі зірко ясна!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Молодої Січі горді соколята":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Молодої Січі горді соколята: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.