Над синім Прутом верболози
Вдвоє ся згинали,
Чародійно соловії
Вночі щебетали.
І в моїм серці, мов пташиний,
Милий спів носився –
І барвінком тим хрещатим
У душі стелився.
Розігрались вихри, бурі,
Пташки полетіли,
Серце сніг мов замітає,
Співи заніміли.
