На земли ми тут лиш гості,
Бо спокою тут нема,
Без устанку там нас тягне
Серце наше і душа,
Де крилаті херувими
Милозвучними, чудними
Пісньми Бога величають,
Його славу повідають.
Тут на світі нам минають
Хутко, прудко наші дни,
Тут життя, хоч і красненьке,
В’яне мов той цвіт весни:
Лиш там будем вічно жити,
Тішитися, веселити,
Де ангели херувими
Хвалять Бога со святими.
Сей світ повний недостатку,
І печалі і гризот;
Там лиш сльоза висихає,
Де на хмарах Саваоф
У ліпоті величавій
І святій, чудесній славі
На престолі всім кермує
І над миром всім царствує.
На високім, синім небі
Там правдива вітчина,
Там сліз, болесті і смутку,
Там журби, туги нема.
Тому всі ся враз стараймо,
Бога творця всі благаймо,
Щоби там ся нам добити,
В тій вітчині вічно жити.
