Ой прийшов я до ворожки і став ся питати:
Чи можу я дівчиноньку ту малу кохати?
«Ти хлопчино, ти маленький, хочеш ї кохати,
Маєш мені хоть таляра за чароньки дати».
Дам ти, дам ти, ворожбитко, десять, не одного
Злучи, злучи із дівчинов хлопця молодого!
Дала ж мені ворожбитка любистку листочок
І казала з барвіночку заплести віночок;
Той листочок дівчиноньці д серцю притулити,
А віночком зелененьким їй головку вкрити.
Ворожбитка та старенька добрі чари має
Бо дівчина молоденька вже мене кохає.
