При потоці явір,
Явір зелененький,
А у вдови хлопець,
Хлопець молоденький.
Ой від бурі явір
Низько похилився,
Кучерявий хлопець
Тяжко зажурився.
Сохне гордий явір
Марно там в долині,
В серце мов ввіссалась
Люта гадь дівчині.
Журавлі за море
Ключами летіли,
А дівчину думи
Лютії присіли.
Волос кучерявий
В Чернівцях підтяли,
Хлопця-сиротину
В чужий край пігнали.
Він в сльозах прощався:
«Будь здоров, мій краю!»
Бідне дівча плаче:
«Гину, умираю!»
А коли вертали
Журавлі з-за моря,
У дівчини трісло
Серденько від горя:
Вість вони принесли,
Що в далекім краю
Ляг у гробі хлопець
У зеленім гаю.
