Будь здоровий, рідний краю,
Річко чиста, луже, гаю.
Люба верховино!
Вже вас мушу покидати,
Сині, ріднії Карпати,
Завтра ще до днини.
І ти, любко, будь здорова,
Бо ми стелиться дорога
Далека, тяженька;
І тебе вже, милий Боже,
Не побачу більше може,
Дівчино миленька!
Кучерики повтинали
Й по присязі так казали:
«На місяць пускаєм,
Попрощатися з родинов,
Батьком, неньков і дружинов,
З лісом, річков, гаєм».
А по місяці скликають
Новобранців і збивають
До купи, як вівці.
Чуєш ненько, як хлопчата,
Карпатськії соколята.
Тужать на сопівці?
Цілу нічку сльози лляли,
На млі ока не дрімали,
Бо де тоді спати,
Коли серце омліває,
Морем сльози проливає,
Хоче розпукати!
Зазоряло. Попрощались,
До серденька пригортались,
«Бувай здоров» чути:
Полетіли бранці птахом,
Озвалися сивим шляхом
Лиш флояри нути.
