Ставок в долині там стояв
І хатка на горі,
А при лотоках у кутку
Стояли дві вербі.
І млин шумів там над водов,
Совиця там текла,
А берегами мов той ліс
Осока там росла.
В пошитій хатці на горі
Там був раз божий рай,
Там цвіло дівче молоде,
Хороше мов той май.
У тім маю я птичков був,
Літав і щебетав, –
Що май минеться і зима
Настане, не гадав.
Зима прийшла, настав мороз
І тис і тис, що страх;
І тисне нині ще мене,
Хоть я уже в літах.
Ставок і верби і той спуст
Пропали без знаку, –
Лишився тільки чорний горн
Із хатки на горбку.
Усе пропало, щезло геть,
Мов другий світ настав,
Лиш я лишився сирота,
Щоб сльози проливав.
