Де ростуть ліси тінисті
Наших синіх гір,
Сосни, смерічки гіллясті,
Де блукає звір.
Там би вдарив я в бандуру,
Там би я співав,
Жаль пекельний і недуру
Там би забував.
Де в зеленій Буковині
Мчиться синій Прут
І де чути при долині
Гомін рідних нут,
Там би вдарив я в бандуру…
Де співає в гаю, лузі
Мило соловій,
Потішає серце в тузі,
Наче чародій,
Там би вдарив я в бандуру…
Де співає чорнобрива
Пісню про любов,
А від пісні ненька сива
Молодіє знов,
Там би вдарив я в бандуру…
Де гуляють гуцулоньки
І присюди тнуть,
Чорногірські ластівоньки
Вдвоє аж ся гнуть,
Там би вдарив я в бандуру…
Де всі якби брати рідні
В приязні живуть,
Де маючі враз і бідні
Свого Бога чтуть,
Там би вдарив я в бандуру…
Де плекають мову свою,
Мов мале дитя,
Де дали б за ню у бою
І своє життя,
Там би вдарив я в бандуру…
