Сидір Воробкевич – Вечірня пісня: Вірш

Сонце ся сховало
За високі гори –
Тихо все дрімає:
Луг, діброва, бори.

Дзвіночок там чути
Місяць небом сяє,
В байраці маленький
Соловій співає.

Вітрець потягає,
Потічок шепоче,
Яскраво сіяють
Зорі серед ночі.

Дрімає береза,
Заснула смерека,
Чути лиш флояру
Вівчарську здалека.

Світ, мов церков божа.
Мирно, тихо всюди.
Від тяжкої праці
Знемоглися люди.

А місяць, мов сторож,
Ходить небом тихо,
Тішиться, що кождий
Забув своє лихо.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Вечірня пісня":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Вечірня пісня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.