Ви, дівочі сині очі,
Чом сльоза вас криє?
Як погляну, з болю в’яну,
Серце в грудях ниє.
Ви – зірниці серед ночі,
Сині очі ви дівочі,
Хто в вас гляне, зазирає,
Тому рай ся отворяє.
Чом, дівчино, ти сумуєш?
Боже! що б то знати,
Я з тобою аж до гробу
Хтів би сумувати.
І у сині очі твої
Виливав би болі свої,
В ті зірниці серед ночі,
Сині очі ті дівочі.
Не смутися, на сім світі
Здавна так ся діє,
Що в серденьку трута ллється,
Що аж з болю мліє…
Біль пропаде, як росиця
В сонці рано на травиці,
Як весело сині очі
Глянуть зіркою в тьмі ночі.
