Сидір Воробкевич – Вже зайшло за гори сонце: Вірш

Вже зайшло за гори сонце,
Світом вечеріє.
Ліс дрімає, місяць сходить
І з-за хмари мріє.

Всі пташки вже повтихали,
Лиш потік шепоче
І млиночок стукотить там
Мило серед ночі.

На листочок-колосочок
Вже роса спадає,
Вітер віє з-понад Прута
Й лозу колихає.

Тихо, мирно доокола,
З Богом все заснуло –
Й моє серце давнє лихо
На часок забуло.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Вже зайшло за гори сонце":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Вже зайшло за гори сонце: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.