Як лист на деревині,
Що в’яне восени,
Так скоро, безворотно
Минають наші дні.
Що вчора зеленіло
Й пишалося красов,
Сегодня вже марніє
І криється тугов.
Як бідне серце се згадає,
Сльозою личенько вмиває,
Бо скоро, дуже скоро
Марніє вся краса.
Сегодня ти гадаєш:
«Я стану під вінець».
На радощах не знаєш,
Що завтра твій кінець.
Як бідне серце се згадає,
Сльозою личенько вмиває,
Бо скоро, дуже скоро
Судився нам кінець…
