Заграй ти, цигане старий,
Такої, як гадаю;
І грошей дам, вина ти дам
І всього, що лиш маю;
Бо лютий біль от тут горить
І груди розпирає
І бідне серце так болить,
Що гине, умирає.
Заграй, старий, от тую піснь,
Що то колись співала
Старая ненька, як мене
В колисці колисала.
Чаруй мені минувші дні,
Літа ті молодії,
Прегарні, золотаві сни,
Той рай і ті надії…
Провадь мене ти звуком тим
В садочок, де я грався,
Чаруй і другів всіх моїх,
Що ними я пишався.
Чаруй мені й дівчину ту,
Що мною гордувала;
Збуди тих всіх, що вже земля
Навіки повкривала…
Збуди, чаруй минуле все;
Най ще хоч раз заплачу,
Бо сліз немає, відколи
Я доленьки не бачу.
Заграй, старий! Як потечуть
Дві сльози по личеньку,
То легше стане на душі
І легше на серденьку!
Заграй ти, цигане старий,
Такої, як гадаю, –
І грошей дам, вина ти дам
І всього, що лиш маю.
