Сидір Воробкевич – Жовнірська пісня: Вірш

Пане-брате, камерате,
Ходім в коршму погуляти!
Там у скрипку циган грає
І дівчина нас чекає,
Бач, рум’яна, чорноока,
Довгокоса і висока.
Як на тебе оком гляне,
То і жовнір мліє, в’яне.

Нині, братя, веселімся.
Завтра скажуть може:
Гей, жовніри, до походу!
Поможи вам, Боже!
І ударять в барабани,
Загудуть в гармати –
Веселімся, доки можна,
Пане-камерате!

Пане-брате, камерате,
Ходім в коршму погуляти!
Таж ти русин, серце маєш,
Коломийки гулять знаєш!
Скрипка грає разом з басом,
А ми гучно вихилясом
Потанцюєм, заспіваєм
І журбу позабуваєм!

Нині, братя, веселімся! і т. д.

Пане-брате, камерате,
Ходім в коршму погуляти!
Пан капітан всіх нас любить,
Бо ми хлопці, як ті дуби,
І швиденькі, як соколи!
Стиду через нас ніколи
Він не мав, не буде мати,
Бо ми храбрі льви-солдати!

Нині, брати, веселімся! і т. д.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Жовнірська пісня":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Жовнірська пісня: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.