Журавлики, ключолети,
Горді, сизокрилі,
Як ви мене лишаєте,
Други мої милі?
Лишаєте мене, други,
В тузі і недолі…
Рад би з вами я, нещасний,
Злетіти поволі
І занести біль гарячий
В країну чужую,
Та, нетяга, крил не маю,
Тут в’яну й горюю.
Занесіть хоч мої болі
В далеку чужину,
Бо тут з ними через зиму,
Сирота, загину.
Журавлики, ключолети,
Здорові бувайте,
Як загину, на могилу
Мою прилітайте.
Опівночі, як князь-місяць
Лячно ме світити,
Чутимете, як в могилі
Я буду тужити:
А ті болі я за Неньку
Зношу, сизокрилі –
Чого ж мене лишаєте,
Журавлики милі?..