Сидір Воробкевич – Журавлики, ключолети: Вірш

Журавлики, ключолети,
Горді, сизокрилі,
Як ви мене лишаєте,
Други мої милі?

Лишаєте мене, други,
В тузі і недолі…
Рад би з вами я, нещасний,
Злетіти поволі

І занести біль гарячий
В країну чужую,
Та, нетяга, крил не маю,
Тут в’яну й горюю.

Занесіть хоч мої болі
В далеку чужину,
Бо тут з ними через зиму,
Сирота, загину.

Журавлики, ключолети,
Здорові бувайте,
Як загину, на могилу
Мою прилітайте.

Опівночі, як князь-місяць
Лячно ме світити,
Чутимете, як в могилі
Я буду тужити:

А ті болі я за Неньку
Зношу, сизокрилі –
Чого ж мене лишаєте,
Журавлики милі?..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Сидір Воробкевич – Журавлики, ключолети":
Підписатися
Сповістити про
0 Коментарі
Найстаріші
Найновіше Найбільше голосів
Зворотній зв'язок в режимі реального часу
Переглянути всі коментарі
Читати вірш поета Сидір Воробкевич – Журавлики, ключолети: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.