Та не знала моя мати
За кого заміж віддати.
Дала мене за такого
За п’яниченьку гіркого.
П’є п’яниця неділеньку,
П’є п’яниця і другую,
Я ж, молодая, сумую.
На третюю повертає,
Мене мати посилає:
Піди, доню, погуляєш,
П’яниченьку пошукаєш.
Ой, забула розпитати,
Де п’яниченьку шукати:
Чи у полі, чи в дорозі,
Чи в шинкарки на порозі?
Зустрічаю п’яниченьку
На сінешнім поріженьку.
Як ударить п’яниченька
Та по білому личеньку.
Потекли крівані сльози
По шитому рукаву.
Не жаль мені шитих квіток,
А жаль мені моїх літок:
Шиті квітки та й нашиються,
Літа ж мої не вернуться.
