Та зацвів крокіж: Вірш

Та зацвів крокіж у гаю, у гаю,
А я собі думаю.

Та чому ж, дівки, не йдете?
Та чому ж крокіж не рвете, не рвете?

Та й підемо ми до міста, до міста,
Купимо віночків за двіста, за двіста.

А на панночки віночки, віночки,
Такі гарні, як ті дзвіночки, дзвіночки.

А на парубчище шли єще,
А на старі баби рубчище.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Та зацвів крокіж":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Та зацвів крокіж: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.