Там на горі крута вежа,
Там тече бистра вода,
Там дівчина воду брала –
Хорошая молода.
Як погляне бистрим оком,
Як ся мило засміє,
То аж серцю легше стане,
А в козака серце б’є.
Дармо сієш, дівча, квіти,
Вони тобі не взійдуть.
Дармо просиш батька, неньку,
Тя за мене не дадуть.
Бо ти ще є молодая,
Батько, мати ще живе.
Є богацтво, красна хата,
А в тій хаті всього є.
А я бідний сиротина,
Степ широкий то мій брат,
Шабля люлька – вся родина,
А кінь сивий то мій сват.
В нас дівчата всі хороші,
Коси з довгим волосом,
Очі сині, брови чорні,
Личко, як кров з молоком.
Пощо людям тоє знати,
Де дівочі ворота?
Пощо людям тоє знати,
Де кохався сирота?