Там на горі крута вежа: Вірш

Там на горі крута вежа,
Там тече бистра вода,
Там дівчина воду брала –
Хорошая молода.

Як погляне бистрим оком,
Як ся мило засміє,
То аж серцю легше стане,
А в козака серце б’є.

Дармо сієш, дівча, квіти,
Вони тобі не взійдуть.
Дармо просиш батька, неньку,
Тя за мене не дадуть.

Бо ти ще є молодая,
Батько, мати ще живе.
Є богацтво, красна хата,
А в тій хаті всього є.

А я бідний сиротина,
Степ широкий то мій брат,
Шабля люлька – вся родина,
А кінь сивий то мій сват.

В нас дівчата всі хороші,
Коси з довгим волосом,
Очі сині, брови чорні,
Личко, як кров з молоком.

Пощо людям тоє знати,
Де дівочі ворота?
Пощо людям тоє знати,
Де кохався сирота?

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Там на горі крута вежа":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Там на горі крута вежа: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.