Жив у торбі на стіні,
На самісінькому дні,
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.
Потім з чашки воду пив,
Білий пагінець пустив
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.
У пухку ріллю упав —
Стебельцем зеленим став
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.
Колихав рясні квітки,
Пов’язав тугі стручки
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.
Недарма його садив —
Сто бобів мені вродив
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.