Тамара Коломієць – Дбайко: Вірш

Де на річці рибок зграйка
Підніма піщинки з дна,
Закасав штанята Дбайко,
Із кори човна ладна.

Оченята мружить сині,
Зорить весело кругом.
Як захоче — на стежині
Прикидається грибком:

Як маслюк чи печеричка
Притаїться під листком.
В нього хатка невеличка
Із мережаним дашком.

А круг неї — не горожа —
Цілий день снує сторожа:
На мережаних листках
Ясні сонечка в цятках,
Буйна папороть — стіною.
Ну ж, ходім туди за мною!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Тамара Коломієць – Дбайко":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Тамара Коломієць – Дбайко: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.