— Це, Дбайку, що за грядка?
— А там росте загадка:
В ряснім зеленім листі,
В краплистому намисті.
Коли цвіла — біліла.
Як спіла —
Рум’яніла.
Тепер зачервонілася,
Між листям зачаїлася.
Смачна, хоч невеличка.
— Як звуть її?
— Суничка.
- Наступний вірш → Грицько Бойко – Лежень
- Попередній вірш → Тамара Коломієць – Дбайкова лічилка
(Оцінок ще немає)