Тут екскаватор землю рив —
Глибокий котлован зробив.
А землю в яр до озера
Машина повідвозила.
На цьому місці стане дім.
Дитсад поселиться у нім.
А там, де будуть діти,
Рости повинні квіти…
Будова тільки почалась.
Стоїть, задумався Івась,
Що скоро вже кілець весни,
А далі піде літо…
Хто ж садить квіти восени,
Коли вже прийдуть діти?..
Часу не марнуватиме,
Скопає зараз грядку
Сестричка екскаватора —
Івасева лопатка.
- Наступний вірш → Тамара Коломієць – Козенята і вогонь
- Попередній вірш → Тамара Коломієць – Наймиліше слово
(Оцінок ще немає)