Тамара Коломієць – Кран-журавлик: Вірш

Кран підйомний край дороги,
Мов журавлик довгоногий,
Мов журавлик-журавель
Із небачених земель.

Поверта до мене шию:
— Полетів би, так не вмію.
Хоч багато маю сил —
Я важкий та ще й без крил.

— Не журись! — втішаю
крана.— Скоро я дорослим стану
І змайструю все як слід —
Будеш крано-вертоліт!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Тамара Коломієць – Кран-журавлик":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Тамара Коломієць – Кран-журавлик: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.