Тамара Коломієць – Луговий аеродром: Вірш

За селом, За селом
Луговий аеродром —
Величезний чорний пень.
А на ньому цілий день
Не вщуха робота:
Вирушають в білий світ
У небачений політ
Джмеляки-Літаки,
Бабки-вертольоти.
Облітавши все навкруг,
Приземляються на луг.
Лиш під вечір стихне гам
Тихо-тихо стане там.
Вертольоти й літаки
Міцно засинають.
Ліхтарчата-світляки
На пеньку засяють.
Світять,
Світять поміж трав,
Скільки мають змоги —
Може, хтось заблукав,
Не знайде дороги:
— Ось він,
Ось він, за селом,
Луговий аеродром!

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Тамара Коломієць – Луговий аеродром":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Тамара Коломієць – Луговий аеродром: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.