Літо гріє купіль в річці:
— Хто купатись? Гей, сюди!—
Дибуляють по травичці
Гусенята до води.
А за ними по стежині,
Де кульбаби ронять пух,
Йде в легенькій одежині
Місяць липень, мов пастух.
Він здаля гукає літу
Ще й маха брилем своїм:
— Годі, чуєш, воду гріти!
Куштувати мед ходім!
Квітнуть липи у долині,
Бджоли там, аж цвіт бринить.
Був на пасіці я нині —
Обіцяли пригостить.—
Доганяє липня літо,
Щоб успіть на медозбір.
Пахне сонцем, пахне цвітом,
Пахне медом кожен двір.
- Наступний вірш → Тамара Коломієць – Червень
- Попередній вірш → Анатолій Костецький – Сонечкова мама
(Оцінок ще немає)