Що ромашки — білявенькі,
Чорнобривці — чорнявенькі.
А в нагідки така біда,
Така біда — коса руда.
Стоїть вона, сиротина,
Одним-одна коло тину.
А ромашки дивуються,
Чорнобривці чудуються:
— Звідкіля ти, гарнесенька,
Як сонечко, яснесенька?
- Наступний вірш → Тамара Коломієць – Про найкращих
- Попередній вірш → Тамара Коломієць – Відерце
(Оцінок ще немає)