Був собі десь паперовий кораблик.
Возив той кораблик зернята із яблук.
Ходив той кораблик за тисячу миль,
Ходив, не боявся туманів і хвиль.
Ішов по калюжі, ішов по струмку,
Аж поки заходив у Синю ріку.
А Синя ріка, ой та Синя ріка —
В’юнка-прев’юнка і дзвінка-предзвінка.
Плив собі, плив паперовий кораблик…
Служив на кораблику боцманом Равлик.
Тримав на кораблику він чистоту,
Антени-ріжки виставляв на борту.
По тихій калюжі, по бистрім струмку
Виводив кораблик у Синю ріку.
А Синя ріка, ой та Синя ріка —
Дзвінка-предзвінка і швидка-прешвидка.
Кораблик гойдався, і Равлик хитався —
І той не здавався, і цей не боявся…
Я бачила вчора — пливли за водою.
— Щасливо! — гукнула, махнувши рукою,
Кораблику білому.
- Наступний вірш → Тамара Коломієць – Карамель
- Попередній вірш → Тамара Коломієць – Диваки