Тамара Коломієць – Півень: Вірш

Немає пластиліну?
Дістану добру глину.
Із неї виліплю курчат
І півня-забіяку.

Курчата всі навтікача
Від півня з переляку.
Тоді зліплю я квочку
І посаджу в куточку.

— Квох-квох! — вона позве малих
І гордо стане поміж них.
А півень лапами гребне:

— Ко-ко!.. Знайду зернята…
Ану ж бо слухайте мене,
Бо треба слухать тата!..

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (Оцінок ще немає)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Тамара Коломієць – Півень":
Залишити відповідь

Читати вірш поета Тамара Коломієць – Півень: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.