Під гарячий буйний душ
Тарілки спішать чимдуж.
Розмальовані миски
Вишаровують боки.
А чашки глибокі
Кинулись у скоки:
Стриб-скік, стриб-скік! —
Це щоб душ не обпік.
А ложечки сміються
І трішки задаються.
На воду кожна скоса блись: —
Ану спинись, не гарячись!..
Бере з-під душу сушка
Чашки за круглі вушка,
Порозставля миски рядком
І тарілки складе ладком.
А ложки у шухляді
Сховаються — і раді.
І душ у крані задріма,
Отак, немов його нема,
Шуміти перестане.
Аж трохи сумно стане.
- Наступний вірш → Тамара Коломієць – Олівці
- Попередній вірш → Тамара Коломієць – Клей
(Оцінок ще немає)