Посадили ми ялинку у дворі,
Підросла вона на радість дітворі,
Простягає нам засніжені гілки:
— Будем разом святкувати, малюки!
На самісінькій верхівці угорі
Почепили ми барвисті ліхтарі,
Запросили і звірят ми, і пташат:
— А давайте-но ялинку прикрашать!
Поспішала до ялинки,
Скрекотала без зупинки
Всім сорока про своє:
— Сто прикрас у мене є!
Пристрибала до ялинки
Тиха білка-сіроспинка:
— Подивіться, чи потрібні
Отакі горішки срібні?
Сів шишкарик на ялинку
На однісіньку хвилинку,
Почіпляв він на гілки
Позолочені шишки.
Скочив зайчик під ялинку,
Розшнуровує торбинку,
А в торбинці тій не пусто,
В ній цукерки і… капуста.
Ай, а хто ж це під ялинку
Лісову приніс хатинку?
Лис приніс її сюди
І хвостом замів сліди…
Дід Мороз руками сплеснув:
— Диво з див!
Не стрічав я ще такого, де ходив.—
А Снігурка, наче дівчинка мала,
У танок навкруг ялиноньки пішла:
Біла хусточка, мов птиця у руці.
— Ой, які ж ви, малишнята, молодці!
Від Мороза і Снігурки вам поклін!
З Новим роком! Хай щасливим буде він!
- Наступний вірш → Леонід Куліш-Зіньків – Біля озера
- Попередній вірш → Тамара Коломієць – Червень