Танцювала риба з раком, трам-тарі-ра,
А петрушка з пастернаком, трам-тарі-ра,
Мамця з бувшим старшиною, трам-тарі-ра,
Татко сам оставсь в покою, трам-тарі-ра.
Та у татка добра міна: – трам.. і т.д.
Десь узялася Мальвіна,
Ах, Мальвіна та, Мальвіна!
І пішли разом до кіна.
А у кіні дуже темно…
Татко шепче дуже чемно:
– Я протиснусь між юрбою,
Ти, Мальвінцю, йди за мною.
А тимчасом дивні штуки:
Тутка ноги, а там руки;
Серце б’ється, що й казати –
Ах, драмати, ті драмати!
Часом робиться приємно,
Ручка блудить десь таємно.
Та у татка дивна міна –
Чи Мальвіна… не Мальвіна…
– Ах, Мальвінцю, люба моя,
Чого ж ручка зимна твоя?
Що за диво?.. Не вгадаю:
Ніби знаю – і не знаю…
Та нараз заблисло світло,
Стало всім якось маркітно.
Приглядались – дивувались:
Мамця з таточком пізнались!
Танцювала риба з раком, трам-тарі-ра,
А петрушка з пастернаком, трам-тарі-ра.
Танцювала риба з раком, трам-тарі-ра,
А петрушка з пастернаком, трам-тарі-ра!
