Тарас Шевченко – Мені однаково, чи буду: Вірш

Мені однаково, чи буду
Я жить в Україні, чи ні.
Чи хто згадає, чи забуде
Мене в снігу на чужині —
Однаковісінько мені.
В неволі виріс між чужими,
І, неоплаканий своїми,
В неволі, плачучи, умру,
І все з собою заберу —
Малого сліду не покину
На нашій славній Україні,
На нашій — не своїй землі.
I не пом’яне батько з сином,
Не скаже синові: — Молись.
Молися, сину: за Вкраїну
Його замучили колись. —
Мені однаково, чи буде
Той син молитися, чи ні…
Та не однаково мені,
Як Україну злії люди
Присплять, лукаві, і в огні
Її, окраденую, збудять…
Ох, не однаково мені.

ЖахПоганоЗадовільноДобреЧудово! (7 оцінок, середнє: 4,71 із 5)
Сподобався вірш? Поділіться з друзями!
Теми вірша "Тарас Шевченко – Мені однаково, чи буду":

Відгуки до поезії: 1

  1. Маргарита

    Пройшло стільки років, а цей вірш все ще не втрачає актуальності. В цих строках відчувається як автор переходить від апатії до праведного гніву, і цей настрій передається читачам.

Залишити відповідь

Читати вірш поета Тарас Шевченко – Мені однаково, чи буду: найкращі вірші українських та зарубіжних поетів класиків про кохання, життя, природу, країну для дітей та дорослих.