Над могутнім і сивим Дніпром
Навіть в світлому затишку літа
Без сім’ї я — самотнє крило.
Хто зумів так мене обділити?
- Наступний вірш → Тарас Шевченко – Кохайтеся, чорнобриві
- Попередній вірш → Тарас Шевченко – Доленько моя нещасна
Підписатися
0 Коментарі
Найстаріші