Не вернувся із походу
Гусарин-москаль.
Чого ж мені його шкода,
Чого його жаль?
Що на йому жупан куций,
Що гусарин чорноусий,
Що Машею звав?
Ні, не того мені шкода;
А марніє моя врода,
Люде не беруть.
А на улиці дівчата
Насміхаються, прокляті,
Гусаркою звуть.
- Наступний вірш → Тарас Шевченко – Ой умер старий батько
- Попередній вірш → Тарас Шевченко – У Вільні, городі преславнім
(Оцінок ще немає)